Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил не обітни! Не допусти, щоб світ зійшовся клином, і не приспи, для чого я живу. Даруй мені над шляхом тополиним важкого сонця древню булаву. Не дай мені заплутатись в дрібницях, не розміняй на спотички доріг, бо кості перевернуться в гробницях гірких і гордих прадідів моїх. І в них було кохання, як у мене, і від любові тьмарився їм світ. І їх жінки хапали за стремена, та що поробиш, - тільки до воріт. А там, а там... Жорстокий клекіт бою і дзвін мечів до третьої весни... Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. &
... Читати далі »
Моя любовь взошла в декабрьский вечер, Когда из уст исходит легкий пар, Когда зима сухим морозом лечит Туманной осени угар. Ее тогда не пеленали страсти. Ясна и холодна, Из тесных и убогих яслей Уйти не жаждала она. На заре даже древний разум Постиг ее ореол. Он принес ей золото черного мага И до вечера прочь отошел. Отходя, он шептал кому-то: "Снег и звезды - это чудо, чудо или шутка?.." &
... Читати далі »
One day I wrote her name upon the strand, But came the waves and washed it away: Again I wrote it with a second hand, But came the tide, and made my pains his prey. Vain man, said she, that dost in vain assay A mortal thing so to immortalize! For I myself shall like to this decay, And eek&
... Читати далі »
