Кохання окрилює, воно пробуджує найкращі якості та риси характеру, підносить людину до небес, переконують поети. Любов - це і саме життя, його наповнення, сенс, стверджують філософи. Разом із тим, кохання - мука, воно позбавляє спокою, змушує страждати...

Це історія одного хлопця на ім'я Олександр, який не слухав свого серця і нічого доброго з цього не вийшло. Зараз юнак вважає, що коханню потрібно віддаватися цілком, а свої почуття потрібно проявляти повністю.

Сумніви були помилкою

Познайомилися вони восени, як зараз дуже часто буває, - в Інтернеті, на одному з сайтів для спілкування. Юнака вразила фотографія, ... Читати далі »

Людських історій є всього чотири, казав Борхес. Візій минулого та майбутнього ще менше. І дуже одинокою почуває себе людина в життєвій метушні без кохання. Адже кохання – це завжди сподівання на краще, опозиція до небуття, вічний визначник людських вчинків. Саме від любові – всі без винятку революції, включно з оксамитовими і помаранчевими, весь технічний  і соціальний прогрес, саме звідти красиві обличчя середньовічних дам, пластичні жести античних скульптур…

Для письменників кохання – наче світло в кінці тунелю: без нього життя перетворюється на темряву, бруд та вічні пошуки себе. Тому творчість будь-якого поета чи прозаїка – це передусім історія його кохання, зрад, інтриг  і пристрастей. Такі історії не схожі між собою, кожна має свою родзинку та особливе значення, і в тому, мабуть, головна принада любові.