Шукаючи формулу любові, ми тільки гаємо час. До одних Вона приходить зненацька, інші її плекають у собі роками. Хтось хоче врешті закохатися, а є й такі, кому „задарма тієї любові не треба”. Любов має багато вимірів. І хтозна, чи тільки в цьому світі? Ми любимо батьків, дітей, дощ і сонячне тепло; маємо улюблені вулиці, крамниці, книги, страви й тістечка... Любимо прогулянки удвох, романтику, мандрівки... Батьківщину, Планету і все незвідане...
Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, все терпить!
Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва є – та припиняться, хоч мови є – замовкнуть, хоч є знання – та скасується. ... А тепер залишаються віра, надія, любов – оці три істини, а найбільша між ними – любов!” Це і є формула.
Знаменита фраза святого Августина: ”Любов роздається зовсім інакше, ніж гроші. Не тільки тому, що роздаваних грошей убуває, а роздаваної любові прибуває. ...Гроші приходять тому, хто їх отримує, але покидають того, хто дає. Любов же росте, коли той, хто її дає, вимагає, щоб її давав і той, хто приймає. Той, хто любов приймає, тільки тоді її починає мати, коли її дає”.
Якою має бути ідеальна любов? Чи така взагалі є?
Любов включає і еротику, і сексуальність – але це тільки способи передати її, саме почуття аж ніяк до них не зводиться. Є любов жертовна, коли „люблю тебе через те, що ти є, і нічого від тебе не хочу. І відповідаю за тебе”. Любов – це відповідальність. Я маю поважати того, кого люблю. Бо повага – допускати в тобі твоє „я”, зважати на твою думку. Коли людину направду любиш, допускаєш, що не тільки ти можеш мати рацію, але й вона теж.
Чи треба йти на самопожертву заради любові?
Коли люди люблять одне одного, вони таких умов не ставлять.
Часто любов – це не тільки насолода, а й страждання. Тоді думаєш: „Для чого мені та любов?” Що ліпше: любити й страждати, чи жити без любові, але в спокої?
Якщо з'їсти багато тістечок, то напевне буде зле. Але це не означає, що від них треба зовсім відмовлятися, що вони несмачні. Любов – то часом є щось справді болісне. Але знаємо приказку: „Хто чубиться, той любиться”. Лярошфуко ж сказав: „Розсудлива людина закохується як вар'ят, але не як дурень”. Хто любить, той живе.
| 
