МОФТ
Международное объединение Форекс трейдеров

Статистика

Головна

Реєстрація

Вхід
Вітаю Вас Гость | RSS


Любов L♥ve Liebe <3


Середа, 22.11.2017, 07:31
Головна » Статті » Статті про любов

Ревнощі та кохання

Неможливо точно визначити, де, коли і чому народжуються ревнощі. Навіть тим, хто на собі відчув їх нищівну силу, важко буває потім, на відстані, оцінити та просто описати свій стан. Але ще складніше буває зрозуміти свою поведінку, спровоковану ревнощами.

Ревнощі спрямовані на ту людину, яку вам би хотілося мати винятково для себе і втрата якої була б для вас досить болючою. У подружньої пари ревнощі, по суті, інстинктивна реакція на небезпеку, що оточує вас. Не існує ніяких доказів про те, чи є вони вродженою вадою. Можна стверджувати, що ревнощі — почуття набуте і відповідно їх можна подолати, або запобігти їм. Коли у сім’ї народжується друга дитина, то первістку, несподівано для нього самого, доводиться ділити любов батьків ще з кимось. Однак батьки можуть захистити першу дитину від почуття образи, підготувавши її до появи брата чи сестри таким чином, що вона тільки зрадіє такій події. Окрім того, можна і необхідно доручати первістку деякі виховні функції. Таким чином, основні елементи у поведінці ревнивців походять від помилок у вихованні, і їх не можна вважати вродженими.

СТРАХ ВТРАТИТИ КОХАННЯ
Люди з позитивною самооцінкою набагато краще захищені перед спокусою ревнощів: на сторожі стоїть здорове почуття власної значущості, культивування тих якостей характеру, які коханий більше від усього в вас цінує та поважає. Почуття власної гідності, ніби панцир захищає вас. Варто додати, що самооцінка не завжди співпадає з реальністю. Зустрічаються й надто самовдоволені особи без видимих на те причин. Та, на жаль, дуже часто можна побачити людей із заниженою самооцінкою. Вони відчувають себе нещасними, увесь світ для них позбавлений яскравих барв. Ревнощі у таких випадках — ознака відсутності впевненості у собі, однак у таких парах люди бувають щасливими, хоча не обходиться без бурхливих суперечок, спровокованих ревнощами.

Ревнощі, що походять від комплексу меншовартості, частіше від усього замішані на недовірі. Частіше це стосується шлюбів, у яких подружжя не здатне на щиру, відверту розмову про себе, про свої труднонощі, емоції та бажання. У результаті огидне з’ясування стосунків спалахує без видимої причини. Іскрою болісної підозри може стати просто мовчання когось одного, або миттєва байдужість, викликана втомою іншого. Але варто пам’ятати, що такі несподівані атаки призводять до протилежного результату: замість того, щоб наблизити людину, вони її віддаляють.

Працюючи над собою, ревнощі можна подолати. Добре допомагає погляд на себе зі сторони, так звана інтроспекція. Детальний аналіз свого стану дасть позитивний результат. Страх втратити кохання — один із головних мотивів ревнощів. Він може не тільки спонукати до пристрасної боротьби, але й позбавляти людину сил, бажань, дій.

ПРИЧИНИ І ФОРМИ ПРОЯВІВ
Кажуть, що ревнощі радше приховані у постійному страху, аніж у швидкоминучому занепокоєнні. Цей страх оточує ревнивця примарами знедолення та самотності. Ревнощі, що роздирають людське серце, залежать від різних факторів. І передусім від стану почуттів та віку закоханих. Відомі випадки, коли це руйнівне почуття не мало нічого спільного з коханням. Було присутнє лише бажання влади над іншою людиною, або відчуття власної неперевершеності. Та як би не було, навіть найлютіші ревнощі можна втихомирити. Спершу необхідно усвідомити і прийняти той факт, що ви таки є ревнивцем. Зізнатися у цьому не тільки собі, а й іншим. Визнавати те, що ревнощі — почуття вкрай негативне настільки, що необхідно його приховувати для того, щоб не стати загальним посміховиськом, надто вже фальшиво. У більшості випадків ревнощі — звісно, у певних межах — явище… позитивне. Вони свідчать про те, що ви не байдужі вашій половині. Жінки, які стверджують, що не ревнують, мають замислитися над тим, чи дійсно їх почуття справжні.

Причини ревнощів та наступні форми їх проявів більшою мірою залежать від того, яке значення у парі надається інтимним стосункам. Багато хто переконаний, якщо сексуальне життя не складається ідеально, то немає шансів на продовження успішних взаємин. Варто додати, якщо в особистих стосунках, в яких сексуальні зв’язки — найважливіший фактор, що пов’язує чоловіка і жінку, фізична зрада викликає невпевненість і страх — любов закінчилась. Там, де секс лише один з багатьох елементів взаємного кохання, стається так, що у партнерів, які мали зв’язки на стороні, великої трагедії не виникає. Незначні прояви ревнощів з обох боків сприймаються з посмішкою, оскільки домінує так звана “гра у ревнощі”, вона має характер кокетливих ілюзій. І навпаки, провокація справжніх ревнощів з метою привернути до себе увагу може сильно нашкодити. Така поведінка здатна викликати зворотну реакцію. У відповідь протилежна сторона захоче такого самого успіху, а з тим і залатування дірок на власній повноцінності.

До таких дій частіше вдаються жінки. На думку психологів, ревнощі — слабкість, що більше властива чоловікам, які на додаток до всього ще й більш хворобливо її переживають. Здебільшого причина цього криється в усталеній патріархальній ролі чоловіків. Це і визначає їхнє ставлення до жінки. Зрада дружини прирівнювалася до крадіжки, а обдурений чоловік був приречений на висміювання оточуючих.

КОЖНА ЛЮДИНА РЕВНУЄ ПО-СВОЄМУ
Патологічні ревнощі мають місце у тих випадках, коли неможливо виявити реальні причини для підозр. Усі подробиці розігруються суто в нездоровій уяві ревнивця, причому не маючи нічого спільного з тим, що відбувається насправді. Та, на жаль, люди, що хворіють на цю недугу, нічого подібного не усвідомлюють. Схожі реакції виникають у людей зі слабкою волею та вадами характеру. Вони сприймають своїх близьких, як захист власного “Я”. Коли ж їм ввижається, що вони втрачають цей захист, то у них починається паніка. Для того, щоб втримати кохану людину поряд, вони готові на все, навіть до повного падіння. Іноді такі люди вдаються до хвороби, або шантажують самогубством.

Способи прояву ревнощів не залежать від темпераменту чи інших рис характеру, якими так багата людська психіка. Буває й так, що спокійні, врівноважені люди реагують пристрасно та імпульсивно. Навпаки, найурівноваженіші особи, які довго стримують свої емоції, здатні у стані афекту на неадекватні вчинки.

Кожна людина ревнує по-своєму. Симптоми, які помітні зі сторони, часто оманливі. Зовсім не обов’язково гримати дверима, або бити посуд. Гірше, коли людина наодинці переживає своє горе і безперестанку роздумує над своєю гіркою долею. Такі випадки непоодинокі і спричиняють безсоння та апатію. У результаті такі люди узагальнюють образу і переносять її на весь світ, тим самим втрачаючи довіру до всіх близьких.

Відомо, що вогонь ревнощів розгоряється з емоцій. Та не тільки. Ревнощі викликають надмірне відчуття власності відносно своїх близьких і коханих, невизнання їх свободи, незалежності, суджень та прав. Не секрет, що багатьом людям важко сприймати рідних і близьких серцю людей такими, якими вони є, але ж це необхідно. Вони мають право на своє, можливо, іноді дивне життя, на власні переконання і погляди. І якщо ви не можете з цим змиритися, то не варто їх утримувати понад силу.

Категорія: Статті про любов | Додав: lovely (31.07.2009)
Переглядів: 4089 | Рейтинг: 4.3/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Меню сайту

Міні-чат
200

L♥VE MUSIC

Друзі сайту

Персональний сайт Смолярчук І.О. © 2017 $Smoliarchuk I.O$