«Вона хотіла навчити його любити, бо любила його настільки, що він не міг собі навіть уявити…»

Все як завжди. Проста історія. Просте знайомство, посмішки, слова, поцілунки та звикання одне до одного. Тільки…тільки люди вже інші.

Історія як історія, слова як слова, але ти продовжуй посміхатися, навіть якщо втратив любов, хоча знаєш чудово, що любов вічна, навіть, якщо й здається або ти просто не віриш, що такого не існує, що не буває чогось вічного. Ти спочатку дай відповідь для себе, що то? Що то, любов чи страждання? Сум чи звичка до когось? Чи просто, немовби прожитий марно час із кимось, із іншою людиною? Ну що, знайшов відповідь? І знаєш, в мене така ж проблема. І я не знаю, що то насправді? Чи не вистачає когось, бо звик до когось, чи це дійсно була любов? Чи це простий наш егоїзм? Так, так, правильно розумієте Ви мене, чи це не егоїзм? Спочатку зустрічаємося, кажемо що любимо, а потім нен ... Читати далі »